ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

Посилання:Стасіневич С.А., Гурич А.С. Проблеми розвитку біржової торгівлі
в Україні в контексті світових тенденцій // Інтеграція освіти, науки та бізнесу в
сучасному середовищі: зимові диспути: тези доп. II Міжнародної науково-
практичної інтернет-конференції, 4-5 лютого 2021 р. – Дніпро, Україна, 2021. –
Т.1. – 502 с. – C.302-304. URL: //http://www.wayscience.com

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Гурич А.
Київський кооперативний інститут бізнесу і права,
Київ, Україна, студентка
Стасіневич С.А.
Кафедра підприємництва, торгівлі та біржової діяльності
Київський кооперативний інститут бізнесу і права, Київ, Україна,
доцент, старший науковий співробітник, к.е.н.


Сучасна економіка, ставить все нові й нові завдання до фінансово-інвестиційних і соціально-економічних систем, вирішувати які в умовах швидкоплинності та великій різкості змін, несподіваних викликів, що спричиняють кризові явища стає можливим лише завдяки функціонуванню інституцій, організація діяльності яких є мобільною, характеризується екстра оперативністю, стійкістю в наслідок чіткого порядку, досконалою і доступною в результаті використання найсучасніших технологій, зокрема дистанційної діяльності. Однією з таких інституцій виступає біржа, рівень організації роботи якої дозволяє вирішувати складні економічні завдання [2].
Як свідчить багатовіковий досвід ринкових відносин, біржі є ключовими економічними інструментами, що забезпечують відкритість товарних ринків, ринків цінних паперів та ринків інших об’єктів торгівлі. Сьогодні біржі в міжнародному середовищі виконують такі основоположні для економіки функції, як забезпечення вільного і прозорого ціноутворення, страхування ризиків, трансферт товарних і фінансових потоків, забезпечення прогнозування та планування виробничої та іншої комерційної діяльності, отримання прибутків товаровиробниками, стабілізації окремих галузей та бізнесу в глобальних масштабах.
Біржовий рух, відродившись на теренах України в 1991 р., після короткострокової активізації в 1995-1996 рр. перейшов спочатку до стагнаційного періоду, а наразі занепав.
Причини такої трансформації діяльності бірж в країні мають двоїстий характер. З однієї сторони, бізнесові структури, які вже досягнули значних фінансових накопичень, створили великі приватні господарюючі формування, став не влаштовувати біржовий ринок з рівноправним доступом та вільною конкуренцією. З другого боку, державний механізм регулювання ціноутворення та організації торгівлі виявився на практиці не дієвим, хоча держава постійно декларувала свої наміри підтримувати прозорі ринкові відносини на засадах вільної конкуренції з елементами державного регулювання та контролю. В результаті товарний біржовий ринок остаточно «програв» неорганізованій торгівельній діяльності в сукупності з функціонуючим в тіньовому режимі ринку.
Як свідчить досвід країн з розвиненим ринковим середовищем, біржі у процесі еволюції перетворилися з каналу продажу продукції, цінних паперів на інформаційну систему щодо стану і прогнозу цін відповідного активу. Наразі передові біржі світу торгують переважно ф’ючерсними й опціонними контрактами, що забезпечує виробникам, продавцям та покупцям страхування цінових ризиків. Міжнародний ринок

характеризується посиленням активності в користуванні біржовими платформами, динамічно зростають обсяги торгівлі на провідних світових біржових майданчиках, на яких розширюється коло біржових інструментів та підвищується гарантійне забезпечення шляхом удосконалення розрахунково-клірингових операцій [1].
В той час як світова фінансово-економічна система семимильними кроками удосконалювала, модернізувала цей ринок, український біржовий ринок спочатку застиг на первинній стадії становлення, відзначився відсталістю технологізації, зумів обрости корумпованими діями, а потім практично припинив своє існування.
Неефективне функціонування вітчизняного біржового ринку зумовлене низкою чинників, із подоланням яких з’явиться можливість розпочати необхідний розвиток біржової діяльності в Україні та зробити цей напрям найперспективнішим. Зокрема, серед рецесивних факторів виділялись такі:
1. Відсутність належного законодавства, що регулює біржову діяльність.
2. Відсутність необхідних знань і недостатня поінформованість товаровиробників щодо технології та переваг біржової діяльності.
3. Небажання виробників і посередників вести чесну прозору торгівлю.
Причини негативної трансформації діяльності бірж в країні мають двоїстий характер.
З однієї сторони, бізнесові структури, які вже досягнули значних фінансових накопичень, створили великі приватні господарюючі формування, став не влаштовувати біржовий ринок з рівноправним доступом та вільною конкуренцією. З другого боку, державний механізм регулювання ціноутворення та організації торгівлі виявився на практиці недієвим, хоча держава постійно декларувала свої наміри підтримувати прозорі ринкові відносини на засадах вільної конкуренції з елементами державного регулювання та контролю. В
результаті товарний біржовий ринок остаточно «програв» неорганізованій торгівельній діяльності в сукупності з функціонуючим в тіньовому режимі ринку. Товарні біржі «завмерли» в очікуванні належної інфраструктури, організаційно-економічного механізму цивілізованого ринку.
Сьогодні гостро стоїть проблема створення в Україні суцільного організованого ринку, тобто активації біржової діяльності для вільного обігу товарів та фінансів шляхом організованої торгівлі на базі спотових та строкових контрактів в умовах рівноправного доступу учасників, добросовісної конкуренції, ціноутворення на основі співвідношення попиту та пропозиції і як результат, забезпечення ефективного функціонування всіх сфер економіки.
Така ж участь спіткала і вітчизняний ринок агропродовольчої продукції. до причин слабкого функціонування біржової торгівлі товарами аграрного походження в Україні слід віднести нерозвинутість нормативно-правової бази з питань організації біржової діяльності, особливо укладання строкових контрактів, роздробленість сільського господарства, кризовий стан більшої частини сільськогосподарських підприємств, тінізацію товарообігу, низький рівень товарності вітчизняної аграрної продукції, практичну відсутність біржової інфраструктури (належної логістики, транспортного обслуговування, належних складських приміщень, організаційного механізму взаємодії з консалтинговими і маркетинговими фірмами, банків з аграрними підприємствами), недостатній розвиток стандартизації біржових контрактів та клірингового механізм, психологічне несприйняття біржового хеджування, присутність недоліків в інформаційному забезпеченні.
Розвиток біржових відносин сприятиме ефективному розвитку виробництва України через запровадження прогресивних форм збуту продукції – біржової торгівельної діяльності з використанням захисних інструментів від ризиків, зокрема цінових, у вигляді ф’ючерсних контрактів.
Актуальною стала необхідність у комплексному вдосконалені законодавчих норм в частині забезпечення належного й ефективного контролю та нагляду на фондовому ринку, а також вдосконалення захисту прав інвесторів та споживачів фінансових послуг на біржовому ринку активів.

Загальновизнаними оpієнтиpами y cтвоpенні національного законодавcтва є такі міжнаpодні докyменти, як диpективи Євpопейcького Cоюзy, pезолюції Міжнаpодної оpганізації коміcій з цінниx папеpів (International Organization of Securities Commissions - IOSCO), pекомендації Гpyпи Тpидцяти (автоpитетної гpyпи міжнаpодниx екcпеpтів).
Прикладами прогресивного досвіду розбудови біржового ринку в зарубіжних країнах можуть слугувати як країни з декілька столітньою історією біржової торгівлі (США, Велика Британія, Німеччина, Франція), так і фактично постсоціалістичні держави (наприклад, сусідні Польща, Угорщина).
На протязі 2015-2019 рр. Комісія з цінних паперів та фондового ринку України напрацювала чимало законопроектів, які стосувалися удосконалення регулювання біржового ринку України, багаторазово подавала документи на розгляд Верховної Ради [3].
Але лише влітку 2020 р. законодавчим органом країни був прийнятий закон, що охоплює більшість питань подальшого розвитку біржового ринку в Україні: Закон України № 738-IX від 16 липня 2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» [4].
По суті мова йдеться про відновлення створення біржового ринку в країні. 
Закон презентує нові редакції законів, що регламентують функціонування товарного та фондового ринків в Україні: «Про товарні біржі» та «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» і вносить відповідні зміни в інші закони з питань, що стосуються біржового ринку країни. Основний закон безпосередньо з регулювання ринку цінних паперів в Україні тепер буде називатись «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», охоплюючи не тільки сферу торгівлі акціями, облігаціями
та іншими цінними паперами, а й ринок речових товарів (продукції: аграрної, продовольчої, деревини, металів та іншої продукції чи сировини, що підпадатиме під визначення біржових товарів), а також валюти, фінансових інструментів й інших активів.
Передбачається підпорядкування біржового ринку країни в цілому Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), як єдиному регулятору.
В частині розвитку ринку капіталу реформування законодавства спрямоване на запровадження найкращих світових правових норм і стандартів, в першу чергу актів Європейського законодавства, зокрема врегулювання функціонування ринку деривативних фінансових інструментів, розбудову інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативних контрактів [4].
На протязі року в Україні потрібно здійснити перехід від повної розрухи на біржовому ринку до цивілізованого його стану.
Література
Біловодська О.А. Сигида Л.О. Біржовий ринок у світі й Україні та фінансові
механізми його розвитку [Текст] / О.А. Біловодська, Л.О. Сигида // Глобальні та національні
проблеми економіки (Електронне наукове фахове видання). – 2016. – Вип. 13. – С. 484-488.
URL: http://global-national.in.ua/issue-13-2016/21-vipusk-13-zhovten-2016-r/2463-bilovodska-o-
a-sigida-l-o-birzhovij-rinok-u-sviti-j-ukrajini-ta-finansovi-mekhanizmi-jogo-rozvitku (дата
звернення: 20.01.2021).
Кривов’язюк І.В., Особливості організації та тенденції розвитку біржової торгівлі на
сучасному етапі розвитку економіки І.В. Кривов’язюк. – Економічний форум. – 2016. –№
4.– С.22-31.
Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.
URL: http:// www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 20.01.2021).
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення
залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів: Закон № 738-IX від
16 серпня 2020 р. URL: http://www.rada.gov.ua (дата звернення: 20.01.2021).